Він вважався зниклим безвісти, але нещодавно підтвердилась його заruбель. На війні нестало командира штурмового відділення спецпризначення «Карпатська Січ» Святослава Кондрата.

Він близько місяця вважався зниклим безвісти і ось нещодавно підтвердилася загибель командира штурмового відділення спецпризначення «Карпатська Січ»

Святослава Кондрата.

Командир відділення мінометної батареї підрозділу «Карпатська Січ», командир штурмового відділення спецпризначення «Карпатська Січ», співзасновник Івано-Франківського осередку націоналістичної організації «Карпатська Січ», один із лідерів фанатського сектору ФК «Прикарпаття», учасник та волонтер туристичного клубу «Едельвейс», справжній патріот, щирий, правдивий українець.

Народився 21 серпня 1997 року в Болехові.

Ще в шкільні роки зацікавився націоналістичним рухом. Навчаючись в Івано-Франківську, у 17 років він став одним із засновників патріотичної організації «Карпатська Січ».

Наприкінці 2016 року брав участь в АТО на Донеччині. Повномасштабне вторгнення застало Святослава у Польщі. Звідти він поспіхом повернувся ще з кількома друзями, щоб захищати Україну, і добровольцем вступив до лав 206 батальйону територіальної оборони ЗСУ.

Від початку великої війни у складі підрозділу «Карпатська Січ» боронив Київ, на чолі відділення мінометної батареї брав участь у боях за Миколаївщину, Херсонщину, Харківщину та Донеччину. Відтак був призначений командиром штурмового відділення спецпризначення «Карпатська Січ», яке воювало на передовій Південного фронту.

Святослав відбувся як справжній бойовий командир. Він сміливо йшов попереду на найгарячіші позиції та вів за собою бійців.

Про себе на своїй сторінці у мережі Фейсбук хлопець писав: «Бо хто борець — той здобуває світ!».

Святослав загинув 20 червня 2023 року в районі населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області під час контрнаступальних боїв у тилу ворога. Він перебував на бойовій позиції разом зі своїми бійцями, до останнього здійснював керівництво, контролював ситуацію та намагався вберегти хлопців.

…У коротких проміжках між важкими боями в окопах воїн писав вірші. Ось рядки поезії «Не бійся», яка опублікована на сторінці хлопця 23 лютого 2023 року під час його перебування на окраїнах Бахмута:

Не бійся померти від вражої кулі,

Не бійся піймати ворожий снаряд.

Не страшно загинути в чистому полі,

Коли на могилі напишуть – Солдат!

А бійся померти у злиднях й невдачах,

Бійся померти в ярмі м…….

Бійся того, що не зможеш підняти

Сино-жовтого стяга предків своїх.

Не бійся поглянути смерті у очі,

Не бійся зажати міцно курок.

Не страшно боротись за рідную хату

Життя дало нам хороший урок.

Страшно лиш бачити сльози жінок,

Бачити плач матерів й розірвані душі.

Страшно, коли уявляєш свій дім

В палаючім пеклі, де все у розрусі.

Не бійся ставати у лави Борців!

Не бійся приймати на себе удари!

Не страшно вбивати катів-ворогів,

Коли знаєш за що воювати, Солдате.

Втрачаємо кращих із кращих.

Непосильний біль.

Оніщенко Людмила